Сватання доньки

Відео: Сватання, свататься.как сватати наречену

Відео: "Горяни від розуму - 4" - "сватання"

Сталася ця історія в старадавніе часи в одному невеликому провінційному містечку. Жила в цьому місті дівчина Поліна. Вона вже давно справила своє 25-річчя, той незримий кордон, коли про неї вже всі стали говорити, що засиділася вона в дівках. Мама Поліни, Надя, дуже переживала, що особисте життя її дочки не складається. Та й перешіптуються сусідів було ніяково слухати. Сама Поліна теж дуже хотіла завести сім`ю, але де знайомитися, з ким - будинок, робота. Зовсім дівчина втратила надію.
І вирішила Надія, що треба дочку видати заміж. Якщо вже не г олучают у неї зустріти свою долю, то треба б таку зустріч організувати. Саме так, як здавна повелося в цих краях, - без відома дочки. Пішла Надія на уклін до місцевої свахи, прихопивши невелику винагороду за працю. Сваха мала славу хорошим організатором доленосних зустрічей, але був у неї один невеликий грішок - любила вона випити. Ні, не те щоб напитися, а злегка «підняти настрій». І так вже вийшло, що в день появи Наді на порозі сваха сиділа зовсім на мілині. І так вона зраділа приходу сусідки, що готова була пообіцяти принца арабського їй в зяті, аби «зміцнити тонус». Зустріла вона Надію дуже ласкаво, приобійняла за плечі, поспівчувала, скоса поглядаючи на конвертик:
- Знаю я, голубка моя, одного хлопця. Якраз твоєї дочки підійде. Будинок хороший. Мати, він із заміжньою сестрою. Холостий і видатний. Погоджуйся! Я тебе зараз проводжати піду, та покажу, де живуть.
Надія була на сьомому небі від щастя. З вдячністю і низькими поклонами - вручила свахи гроші, та дуже оперативно, смакуючи веселий вечір, проводила її до будинку манівцями, щоб непомітно показати місце проживання майбутнього родича, та й темніло. Біля одного з будинків свати показала на білі ворота, жінки переглянулися змовницьки, дійшли до кута і розійшлися.
Увечері сваха гуляла по повній. Настрій у неї було - краще нікуди. Та тільки від такого настрою є невеликі наслідки. З ранку жінка і відчула, що вчора було занадто добре. Весь свій заробіток спустила вона ввечері. А що залишилося? Тільки голова гуде. Вирішила вона відвідати Надію, дати їй кілька порад з приводу сватання, та й здоров`я поправити.
Надя, вже уявляючи собі онуків, зустріла сваху дуже ласкаво:
- Проходь, дорога, сідай!
Сваха відкашлялась:
- Я тобі, люба, прийшла рад дати. Що та як ... Щоб не схибив ти, гарне враження справила. До речі, як щодо чаю з коньячком?
Надія захопитися такою сумлінністю. Дістала приховані на всякий випадок півпляшки, заварила чаю, поставила чарку для дорогої гості.
- Ну що ж ти ?! Я що, одна буду? Давай-ка для хоробрості зі мною.
Як відмовити? Жінка досвідчена - поганого не порадить. Поради сипалися один за іншим. Процес брачеванія виявився складним. Поки Надя все засвоїла, ємність спорожніла.
Натхненна порадами та розповідями, палаючи розчервонілий щоками, пріодевшаяся Надя пішла сватати собі зятя.
Білі двері відкрила немолода вже жінка. Надія з`явилася, пройшла в будинок і, пам`ятаючи настанови, приступила:
- У нас товар, у вас купець!
У господині будинку округлилися очі.
- Є у мене дівчинка. Гарна, добра, - нахвалював дочку Надя. - У вас хлопець видний ... - І далі по тому самому тексту, що наговорила їй свати.
- Стривайте. А вони хоч знайомі-то?
- Так, звичайно ж, - зраділа Надя. - Я думаю, він погодиться!
- Мішаня! - крикнула в відчинені двері господиня, промокаючи хусточкою спітнілий лоб.
На поклик почулися човгання. Світла в кімнаті стало набагато менше, коли в дверному отворі з`явився винуватець торжества. Високий, богатирської статури старий з широкою сивою бородою і похмурим поглядом.
- Чого тобі?
- Мішаня, ти ніяк одружитися хочеш?
- Так добре б уже, - пробасив старий і зник в надрах будинку.
- Ну, раз обоє не проти. Добре, не так довго йому залишилося, хоч порадіє наостанок.
Наді стало погано. Швиденько звернувши бесіду, припустили вона до свахи. Та налила гості чаю і валер`янки.
- Калиточка біла, що я тобі показала? А сестра?
- Так то і була його сестра. Вона мені в матері годиться. А він взагалі ще Першу світову пам`ятає. Ні, він, звичайно, видатний ...
Суть та діло, з`ясувалося, що Надія ворота переплутала, буквально в сусідські постукала, теж білі. У темряві, видно, не сильно розгледіла, куди сваха вказувала. Надя за голову схопилася.
- Що ж мені тепер робити?
- Як ви могли ?! - Влетіла в кімнату Поліна, яка чула частина бесіди. - Ви мене без згоди, так за старого ...
Прямо скажемо, заспокійливе пили і Надя, і Поліна, і перелякана домашньої сваркою сваха. Коли всі заспокоїлися, було вирішено, що сваха з мамою вибачаться перед такою що не відбулася своячкою. Поліна зажадала собі собаку. Не треба, мовляв, їй чоловіка. Буде у неї захисник, а проживе вона сама, якщо вже не траплялося в житті щастя,
Жінка із задоволенням пробачила Надю, навіть посміялася над ситуацією:
- Я вже думала, з глузду з`їхав на старості років ...
У сусідню хвіртку після такий смішний промашки жінки навіть не пішли. І так вся вулиця вже потішалася, як Мішаня одружити хотіли. Ось таке ось вийшло смішне сватання дочки у Наді. Після якого всі вирішили залишити на своїх місцях, без змін, а Наді купили собаку, в якій вона душі не чула.
Правда, незабаром щеня дуже сильно захворів. Поліна, притискаючи вмираючого Кутенко до грудей, побігла в ветеринарну службу. Ветлікар, колишній військовий, зробив все для зневіреної дівчини і її собаки. Усе. А буквально через кілька тижнів вони одружилися і прожили щасливо все своє життя, розводячи і тренуючи собак.